Яка епоха пасує студії, вулиці, love story і дню народження
Ретро фотосесія на нашій примірці починається не з десятиліття, а з двох питань: де знімаєте і навіщо. Ту саму сукню в студії під софтбоксом і на Подолі під дрібним дощем камера прочитає як дві різні історії. Тому стилістка спершу розпитує про локацію і світло, а вже потім знімає з вішака перші речі. Нам важливо, як річ поводиться в кадрі: як блищить, яку має фактуру, чи не з'їсть камера її колір.
Студія
Студія любить епохи, де все тримається на силуеті й блиску: 20-ті з бісером, 50-ті з пишною спідницею, голлівудський глямур в атласі. Світло там кероване, тож паєтки не вигорають у білі плями, а атлас лягає м'якими переходами, як на старих кінознімках. Справжній вінтажний атлас важчий за поліестер «під атлас»: він тече по тілу, а не стоїть коробом, і в студійному світлі різницю видно з першого кадру. Ще один плюс студії — крупні плани, де вирішують дрібниці: рукавички, перли, вуалетка.
Для класичного кінокадру підійде образ для фотосесії в дусі старого Голлівуду: атласна сукня кольору шампань з корсетом на кісточках, атласні рукавички, перли. Корсет сам тримає спину, тож і на третій годині зйомки ви стоїте як зірка, а не як людина, яка дуже хоче сісти. Станьте під люстру або в дверний проріз, і фотографу лишиться тільки натискати кнопку.
Вулиця і місто
На вулиці виграють 60-ті, 80-ті й 90-ті: короткі силуети, графічні принти, кольорові колготки, піджак із плечима. У цих речей чіткий контур, і він витримує хаотичний міський фон. Пишна сукня 50-х біля маршрутки виглядає так, ніби людина заблукала дорогою на бал. А mod-сукня біля бетонного модернізму стоїть у кадрі так, наче архітектор будував під неї.
Love story
Парі найлегше в епосі, де парність закладена в саму моду: стиляги 50-х (вона в під'юбнику, він у клітчастому піджаку) або 20-ті (вона в бахромі чи пір'ї, він у смужці й федорі). Як зробити, щоб двоє виглядали героями одного фільму, розповідаємо нижче, в окремому розділі.
Сімейна
Для сім'ї найдобріша епоха — 50-ті: квіткові принти, бавовна, сукні міді, рукавички, капелюшки. Діти в таких силуетах милі без жодних зусиль. Дорослим теж не доводиться «грати роль», бо сукня того часу сидить по-домашньому зручно і не вимагає пози.
День народження
Якщо зйомка вбудована у вечірку, обирайте епоху, в якій зручно сидіти, їсти торт і танцювати: 70-ті, 80-ті, нульові. Сукня з під'юбником красива, але після третього тосту ви думатимете тільки про неї, а не про гостей.
Образ для фотосесії під характер і комфорт у тілі
Найкращі кадри виходять з людиною, якій зручно. Якщо ви весь час смикаєте поділ або втягуєте живіт, камера помітить це раніше за вас. Тому стилістка на примірці дивиться на обличчя, фігуру й настрій і питає не тільки «що подобається», а й «у чому ви почуваєтеся собою». Іноді її найкраща порада перед зйомкою — зняти зайвий аксесуар: третя нитка перлів у кадрі вже кричить, а не прикрашає.
- Любите рух і танці — 70-ті з кльошем або 60-ті з короткою трапецією. Ноги вільні: можна стрибати, крутитися, сідати на бордюр. Кльош зі щільної тканини ще й гарно відстає від ноги на кроці, і камера ловить цю хвилю.
- Хочете виглядати зібрано і владно — 80-ті з широкими плечима або оверсайз-піджак 90-х. Підплічники тримають форму самі, вам лишається тільки стояти рівно.
- Тягне на ніжність — органза, напівпрозорі тканини, рукави-ліхтарики. Гарно в парку і в студії з денним світлом.
- Хочеться драми — 20-ті або голлівудський глямур: темний фон, контрове світло, рукавички вище ліктя.
Тепер про фігуру, бо «не знаю, що мені пасує» ми чуємо мало не на кожній примірці. Сукня 50-х із талією і пишною спідницею підкреслює талію і ховає стегна: на цьому контрасті тримався силует, який Dior показав у 1947-му. Пряма сукня 20-х, навпаки, корсетів не любить і чудово сидить на тих, хто нічого не хоче затягувати. Розмірної сітки в нас немає, і це не примха. Речі різних десятиліть кроїли по-різному, і «46-й» 1956 року із сьогоднішнім «46-м» навіть не родичі. Тож питання «а чи сяде?» ми вирішуємо найпростішим способом: приміряємо на вас.
На примірку приходьте в білизні тілесного кольору і, якщо вже є, в тих туфлях, у яких плануєте зйомку. Так ми одразу побачимо правильну довжину штанів і спідниці.
Локація і фон: де образ звучить, а де сперечається
Фон у кадрі — другий герой. Щойно ви кажете стилістці «знімаємо в старій квартирі з паркетом» або «на даху серед бетону», вона подумки прибирає з вішака половину речей. Правило в нас просте: фон або підтримує епоху, або мовчить. Найгірше, коли він гучний і з іншої історії, як неонова вивіска мережевої кав'ярні за спиною дами 20-х.
- Старі інтер'єри, сталінки, театральні фоє — 20-ті, 30-ті, 50-ті. Паркет, ліпнина і важкі штори працюють як декорація, а оксамит і креп на їхньому тлі виглядають багато.
- Модернізм, бетон, мозаїки — 60-ті й 70-ті. Геометрія будівлі римується з геометрією принту.
- Природа: поле, пісок, пагорби — 70-ті. Земляні кольори епохи зливаються з пейзажем, і кадр стає теплим без фільтрів.
- Паркінги, ескалатори, спальні райони — 80-ті, 90-ті, нульові. Синтетика з блиском і варенка тут удома.
- Однотонний студійний фон — будь-яка епоха, коли хочеться, щоб говорив тільки силует.
Ось як працює пара «епоха + пейзаж». Для фотосесії в стилі 70-х тут більше нічого не треба: теракотові штани-кльош із високою талією і шоколадний в'язаний топ, у який вплетено тонку металеву нитку. На світлі вона спалахує, і на піщаному пагорбі під хмарами образ виглядає як обкладинка платівки. Це той випадок, коли на примірці ми думаємо не про вішак, а про сонце о сьомій вечора.
Кольори й фактури, які любить камера
Камера бачить не так, як дзеркало. Ми збирали образи для кліпів The Вуса, Івана Дорна і Jerry Heil, тож знаємо це з практики, а не з підручника. Ось на що стилістка дивиться, коли знає, що річ піде в кадр:
- Насичені однотонні кольори — червоний, смарагдовий, гірчичний, кобальт — читаються з будь-якої відстані. Для вулиці це рятівне коло.
- Дрібний принт на загальному плані може брижити на екрані. Великий горох, гусяча лапка середнього розміру, смужка поводяться спокійніше.
- Атлас і лак відбивають світло. Під м'яким розсіяним світлом вони розкішні, під жорстким полуденним сонцем дають відблиски. Дешевий синтетичний блиск здалеку ще схожий на епоху, а під спалахом стає пластиковим. Справжня річ дає м'який перелив, і це видно навіть на телефоні.
- Паєтки і бісер оживають у русі та при боковому світлі. У сукнях 20-х бісер часто нашивали вручну, і від його ваги поділ рухається хвилею, а не тріпочеться. Попросіть фотографа поставити джерело світла збоку, і він зловить цей блиск.
- Органза і шифон — найвдячніші тканини для контрового світла: проти сонця вони світяться.
- Вовна, вельвет, в'язання вбирають світло і дають м'яку, теплу картинку. Для осінньої зйомки на природі це краще за будь-який фільтр.
- Чорно-біла обробка чудово пасує 20-м, 50-м і 60-м. Попросіть кілька кадрів у ч/б, і епоха одразу стане переконливішою.
Приклад тканини, яка грає зі світлом: сукня з бузкової органзи з принтом сонць і планет і рукавами-ліхтариками. На контровому світлі вона ніби розчиняється, а перлові сережки додають крупному плану ніжності. До такої сукні ми нічого більше не чіпляємо: хай працює тканина.
Фотосесія в стилі 20-х, 50-х і далі: зачіски й макіяж по епохах
Одяг робить половину роботи. Другу половину робить голова. Якщо сукня 50-х, а на голові сучасний пучок, кадр «плаває», і жоден фільтр цього не врятує. Ось коротка шпаргалка, яку можна переслати візажисту й перукарю.
20-ті
Пряма сукня із заниженою талією, бісер, паєтки, бахрома. Поділ піднімався до 1926 року, потім знову пішов донизу, а вечірні сукні часом лишалися майже в підлогу. У таких сукнях танцювали чарльстон, тому вони й досі найкраще виглядають на фото в русі. Волосся — коротке каре або хвилі, укладені близько до голови. Стригтися не обов'язково: перукар зробить фальш-боб. Макіяж — темні тіні, тонкі брови, губи «бантиком» кольору вина. Аксесуари — пов'язка з пером, довгі нитки перлів, мундштук.
50-ті
Силует New Look: вузька талія і пишна спідниця. На одну з суконь першої колекції Dior, за описом The Met, пішло понад 13 ярдів тканини, звідси й цей об'єм. Під'юбник з фатину шурхотить на кожному кроці, і на зйомці це дуже допомагає: хочеться крутитися. Зачіска — валики, локони, хустка. Макіяж — стрілки, червона помада, рівний тон. Рукавички й окуляри «котяче око», і стиляга готова.
60-ті
Міні, трапеція, геометрія, кольорові колготки. Моду на коротку спідницю, яку пов'язують з Мері Куант і Андре Куррежем, світом розніс образ Твіґґі. Трапеція з щільної тканини тримає форму сама і не липне до тіла, тому на фото силует завжди чистий. Макіяж — акцент на очах, графічні стрілки, наліплені вії, світлі губи. Волосся — об'єм на маківці або короткий гладкий зріз.
Для портрета в стилі 60-х вистачить деталей: комір у чорно-білу гусячу лапку і великі квадратні окуляри в прозорій оправі з блискітками. На чорно-білому фото така mod-сукня виглядає як сторінка модного журналу епохи.
70-ті
Кльош, вельвет, в'язання, а ближче до кінця десятиліття диско з атласом і блиском. Недарма 70-ті прозвали «поліестеровими»: синтетика тоді була модною новинкою, а не компромісом. Волосся розпущене, з легким об'ємом, макіяж теплий і бронзовий, губи нюдові або з блиском.
80-ті
Плечі, яскраві кольори, лайкра, глітер, power suit. Річ 80-х упізнаєш на дотик: підплічники, великі металеві ґудзики, блискавки, які не соромилися показувати. Макіяж сміливий — рум'яна, кольорові тіні, контурна помада. Волосся об'ємне, з начосом або хімією.
Наш варіант для вечірки чи зйомки з характером: червоний піджак із широкими плечима, тонкий синій пояс і сині атласні чобітки на шпильці. Нога, піднята до камери, — і поза готова.
90-ті й нульові
Тут макіяж або мінімальний, або з блиском для губ, тонкими бровами й заколками. Найкраще ці епохи почуваються на вулиці. Оверсайз-піджак кольору кемел із золотими ґудзиками замість сукні, оливкові колготки і черевики на платформі — повний образ 90-х, у якому можна цілий день ходити містом і жодного разу не подумати про одяг.
Поруч — офісна сирена з нульових: піджак у тонку смужку, міні, шкарпетки фуксії, босоніжки на платформі й рожеві заколки. Зйомка на день народження з таким образом виходить водночас смішною і стильною.
Парна ретро фотосесія і сімейна: як погодити кількох людей
Двоє з різних десятиліть на одному фото виглядають як випадкові перехожі. Тому домовтеся про одну епоху на всіх. Далі образи зв'язують трьома способами:
- Спільний колір. Червона деталь у неї — червона краватка в нього.
- Спільна фактура. Вельвет до вельвету, атлас до атласу.
- Однакова «гучність». Якщо вона в під'юбнику і з валиками, він не може прийти в джинсах і футболці.
Стиляги 50-х — найпростіша пара для зйомки. Вона: яскраво-червона блуза і спідниця-сонце в червону, синю й чорну смужку по білому, з рожевим під'юбником, валики в зачісці, чорні рукавички. Він: піджак у гусячу лапку, червона краватка, гірчичні вельветові штани, капелюх, броги. Червоний повторюється в обох, і кадр складається сам. Спідниця-сонце ще й розлітається на поворотах, тож танцювальні кадри виходять без режисури.
Для темнішого, кіношного настрою — 20-ті. Вона в білій сукні з пір'ям і розшитим бісером ліфом, рукавичках вище ліктя і з перлинним чокером. Він у чорному піджаку в тонку білу смужку і фетровій федорі. Чорне й біле, пір'я і сукно: працює і в кольорі, і в ч/б.
Для сімейної зйомки найзворушливіше — однакові сукні для мами і доньки. Синій принт із великими жовтими квітами в стилі 50-х, у мами — жовтогарячий клатч. Тато може підтримати їх піджаком спокійного кольору і краваткою в тон квітам. А якщо саме потрібного піджака на нього не знайдеться, «ні» в нас не відповідь: подумаємо, з чого зібрати пару в тому самому ключі.
Як поставити задачу фотографу і стилісту
Хороший бриф займає пів сторінки і економить годину зйомки. Ось що в ньому має бути:
- Епоха і настрій одним реченням. «50-ті, весела стиляжна вечірка» або «20-ті, нуар, темний бар».
- Локація і час. Студія, вулиця, природа. Для природи — золота година, коли світло м'яке.
- Референси. 5–10 кадрів: фільми, кліпи, старі фото з сімейного альбому. Без двадцяти пінів, що сперечаються між собою.
- Фото образу після примірки. Надішліть його фотографу і візажисту: вони підберуть світло, макіяж і зачіску під конкретні речі.
- Обов'язкові кадри. Портрет, повний зріст, деталь (рукавички, туфлі, сережки), пара разом.
- Обробка. Колір, ч/б, плівкове зерно — домовтеся заздалегідь.
Стилістці на примірці теж розкажіть усе: локацію, погоду, скільки годин зйомки, чи будете сідати на траву. Від цього залежить, чи брати білу сукню, чи потрібні туфлі на стійкому підборі, чи не потоне темна вовна на темному фоні студії. Вона збирає образ прямо на вас, від взуття до останньої сережки, підганяє аксесуари і показує, як усе це носити, щоб у кадрі ви рухалися природно.
Не міняйте зачіску й макіяж «на свій смак» уже на зйомці. Якщо сукня 50-х, а зачіска сучасна, кадр втрачає половину сили. Краще одразу скажіть візажисту, яку епоху знімаєте.
Одяг для фотосесії напрокат: як вкластися в 48 годин
Купувати сукню 50-х з під'юбником заради однієї зйомки — дорого і безглуздо: потім вона роками висить у шафі й дивиться на вас із докором. А шукати її по маркетплейсах і секондах можна тижнями, і не факт, що вона сяде. Прокат образу на 48 годин якраз покриває один знімальний день із запасом: забрали напередодні ввечері, відзняли, повернули наступного дня. Чистка вже включена, прати нічого не треба.
Як усе спланувати:
- За 1–2 тижні — примірка в шоурумі біля метро «Славутич» (за записом, щодня 10–19). Стилістка збирає образ з понад 400 готових варіантів, примірка триває до години.
- Після примірки — фото образу фотографу і візажисту.
- За день до зйомки — забираєте образ і ще раз приміряєте вдома з взуттям.
- У день зйомки — знімаєте спокійно, без гонки.
- Наступного дня — повертаєте.
Якщо ви не в Києві, стилістка проводить відеопідбір у месенджері, а образ приїде Новою поштою — деталі в розділі про оренду для інших міст. Окремі речі ми не здаємо, тільки зібрані образи: саме в комплекті вони працюють у кадрі. Для нас прокат — не оренда машини на день, а можливість на один вечір побути людиною з іншого часу і забрати звідти фото, які хочеться повісити на стіну.
Усі образи, зібрані під камеру, — в каталозі одягу для фотосесії. Якщо епоху вже обрано, дивіться ширше: 20-ті й 30-ті, стиляги, 60-ті, 70-ті, 80-ті, 90-ті і нульові.
